Головна » Статті » Технологія вирощування проса

Технологія вирощування проса

автор: Чекалін М.М., доктор біологічних наук, Тищенко В.М., доктор сільськогосподаоських наук,  Білявська Л.Г., кандидат с.-г. наук

    джерело: Сорти сільськогосподарських культур селекції Полтавської державної аграрної академії // М.М. Чекалін, В.М. Тищенко, Л.Г. Білявська

Технологія вирощування проса. Сорт проса жовтого Біла альтанка

Сорт проса жовтого Біла альтанка

При освоєнні технології вирощування проса розглянемо спочатку біологічні його особливості і етапи органогенезу.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСА.            Рапicum miliaceum L.

Вимоги до температури.

Просо відноситься до теплолюбних культур. Насіння починає проростати при температурі 8-10 °С, але дружне проростання спостерігається при прогріванні ґрунту до 15-16 °С. Його висівають, коли температура ґрунту на глибині 10 см становить 12-14 °С. Сходи рослин можуть витримувати незначні приморозки – до мінус 2 °С. При зниженні температури

до – 2-3 °С – сильно пошкоджуються, а при приморозках нижче -3 °С – гинуть.

Просо вимогливе до температури у всі фази росту. Під час сходів-кущіння найкраще росте при температурі +18 °С, кущіння-викидання волотей – +20 °С, викидання волотей-цвітіння – 23 °С, цвітіння-достигання – +21 °С. Сума активних температур для ранньостиглих сортів становить 1500°С, середньопізніх – понад 1600°С, а в прохолодні та вологі роки – понад 2000°С. Високі температури просо краще переносить, ніж зернові культури першої групи. Воно може витримувати підвищення температури до + 38-40 °С впродовж 48 годин.

Вимоги до вологи.

Просо мало вимогливе до вологи. Для проростання використовує тільки 25 % води від маси насінини. Просо здатне формувати вузлові корені при мінімальній вологості ґрунту. Його вирощують у найбільш посушливих районах. Посухостійкість проса пояснюється здатністю тимчасово припиняти ріст, згортати листки, що зменшує випаровування вологи.

Зростають вимоги проса до вологи у період виходу в трубку, коли проходять важливі етапи органогенезу і формується вегетативна маса. Просо дуже добре використовує опади у другій половині літа, тоді як для хлібів першої групи вони вже не дають ніякої користі.

Вимоги до світла.

Просо – світлолюбна культура короткого дня. При розміщенні рядків з півночі на південь покращуються умови освітлення і підвищується на 6-10 °С, урожайність зерна. Хмарна погода у другій половині вегетації пригнічує просо і затягує період вегетації. У північних районах вегетаційний період довший, ніж у південних. Залежно від сорту і умов вирощування він триває від 70 до 120 днів.

Вимоги до ґрунту.

Просо добре росте на родючих ґрунтах з достатнім запасом легкодоступних поживних речовин. Кращі ґрунти – чорноземи, каштанові. Можна висівати й на інших ґрунтах при відповідній системі удобрення, оскільки коренева система проса має низьку засвоювальну здатність. Просо належить до солевитривалих культур, не переносить підвищеної кислотності ґрунту і краще росте при нейтральній реакції ґрунтового розчину (рН 6,5-7,5).

ЕТАПИ ОРГАНОГЕНЕЗУ ПРОСА

На I етапі відбувається формування первинного конуса наростання верхівки. У всіх зразків він починається ще в період формування в зародку насіння бруньки і завершується у фазу сходів при проходженні стадії яровизації.

До II етапу органогенезу рослини переходять відразу після появи сходів (наприкінці стадії яровизації). Конус наростання трохи витягається в довжину; на ньому закладаються зачатки майбутніх листів; у основи конуса починають формуватися перші міжвузля стебла.

ІІІ етап збігається з переходом рослин у фазу кущіння. Конус наростання продовжує витягатися в довжину. На ньому закладаються членики головної осі суцвіття у виді малопомітних валиків. Етап дуже короткочасний.

ІІІ етап відповідає завершенню рослиною фази кущіння і переходу його у фазу трубкування і закінчення світлової стадії розвитку. У пазухах зародкових листів (листових валиків) формуються конуси наростання осі другого порядку; вони теж витягаються в довжину і на них формуються колоскові лопати − зародкові колоски.

На IV етапі визначаються і розміри волоті і ступінь її розгалуження, і характер синхронності в розвитку різних ярусів. Розвиток великої кількості повноцінних гілочок − важлива передумова одержання високого врожаю. Сприятливі умови середовища на цьому етапі мають особливо велике значення у формуванні кількості і якості зерна. Тому в цей період особливо важливо забезпечити рослини необхідними елементами харчування і вологою, створити для них достатню освітленість і оптимальний температурний режим.

V етап проходить у фазу трубкування і характеризується диференціацією колосків з утворенням у них квіток. Починається цей процес у верхній частині волоті і, поступово опускаючи вниз, переходить до її центра. У нижній квітці закладається зовнішня (нижня) квіткова луска, а інші органи редукуються. У верхній квітці закладаються дві квіткові луски, потім утворюються зачатки тичинок і маточки і після цього починають рости всі органи квітки; починається диференціація археспоріальної тканини. Тривалість етапу менше в скоростиглих форм і в рослин пізніх термінів сівби. Температура повітря нижче 20 °С помітно стримує формування і ріст квіток на цьому етапі в рослин першого терміну посіву.

VI етап проходить незадовго до викидання волоті. У квітках проса в цей час відбувається формування пиляків і зав’язей. Рослині на цьому етапі необхідні визначена тривалість, інтенсивність і якість висвітлення, а також гарна забезпеченість вологою. На розвитку проса сприятливо позначається температура не вище 20 °С. Високі температури і нестача вологи приводять до деформації пилкових зерен і недорозвиненості зародкового мішка.

VII етап проходить перед або у фазу викидання волоті. Характеризується посиленим ростом внутрішніх лусок квітки, члеників суцвіття і верхніх міжвузлів стебла. У пиляках йде процес гаметогенеза.

VIII етап протікає у фазу викидання волоті, коли подальший ріст члеників волоті й окремих елементів квітки сповільнюється. На цьому етапі закінчується процес гаметогенеза.

IX етап відповідає фазі цвітіння. Провідні процеси цього етапу − запліднення і зиготогенез. До цього часу міжвузля закінчують свій ріст і стебло досягає нормальної величини. Основний приріст стебла в цей час йде за рахунок верхніх міжвузлів.

На X етапі відбувається формування і ріст зернівки та процес ембріогенезу.

XI і XII етапи проходять у фазі наливу-дозрівання.

Використання морфофізіологічного методу дозволяє побачити істотні розходження в характері розвитку органів плодоносіння проса в залежності від біологічних особливостей рослин (еколого-географічної групи), від агротехнічних факторів (строків сівби) і від погодних умов.

Отже, дослідження етапів органогенезу генеративних органів у зразків проса ранньостиглого (монголо-бурятський екотип), середньостиглого (лісостеповий екотип) і пізньостиглого (східно-азіатський екотип), проведене Н. П. Агафоновим (ВІР), показало розходження в темпах проходження окремих фенофаз. У скоростиглих форм рослини переходять до III-IV етапів органогенезу у фазу 2-4 листів; у пізньостиглих − ці етапи починаються тільки у фазу 4-6 листків. Фаза виходу в трубку в скоростиглих форм починається наприкінці IV етапу органогенезу, що збігається з початком формування квіткових горбків; у середині IV етапу – у період розгалуження колоскової осі.

При пізніх строках сівби (наприкінці травня − на початку червня) тривалість етапів органогенезу генеративних органів проса значно скорочується в порівнянні з ранніми посівами − у першій декаді травня.

Ультраранньостигле просо відноситься до групи ранньостиглих сортів і придатне для післяжнивного посіву та отримання другого врожаю на рік: висівають після озимого ячменю, озимої пшениці, озимого ріпаку, однорічних трав. Основні строки сівби такого проса продовжені до кінця липня, а тривалість етапів органогенезу генеративних органів ультра скоростиглого проса коротка.

 ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ПРОСА

 Попередники.

Інтенсивна технологія вирощування проса потребує гарних попередників. Кращі попередники для проса – озимі зернові, що висіяні по зайнятих парах. Просо добре росте після просапних: кукурудзи, картоплі, цукрових буряків, під які внесено достатню кількість органічних і мінеральних добрив. Добрими попередниками с також зернобобові культури і багаторічні бобові трави, проте ці попередники, в основному, використовуються для озимих зернових культур. Ми пропонуємо при вирощуванні наших сортів проса використовувати попередник – соняшник.

Не бажано розміщувати просо після ранніх ярих зернових, так як ґрунт після них звичайно буває виснажений, а головне засмічений бур’янами, до яких просо дуже чутливе.

Після кукурудзи чи перед кукурудзою просо розміщувати проблемно, оскільки обидві культури уражуються кукурудзяним метеликом. Повторні посіви на одному і тому ж полі можуть приводити до масового розмноження паразитуючих грибків (фузаріум, гельмінтосноріум та ін.).

Обробіток ґрунту.

При розміщенні проса після зернових і зернобобових культур основний обробіток ґрунту починають з лущення стерні дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 на глибину 6-8 см. Після кукурудзи, багаторічних трав грунт дискують двічі дисковими боронами БДТ-4, БДТ-7 на глибину 12-14 см.

Поля, засмічені коренепаростковими бур’янами (осотом, берізкою, пирієм) обробляють лемішними лущильниками ППЛ-10-25 та ППЛ-5-25 на глибину 12-14 см. Після цукрових буряків, картоплі поле одразу орють. Зяблеву оранку під просо слід проводити у ранні строки на глибину 25-27 см. На менш родючих ґрунтах глибина оранки становить 22-25 см.

Ранню зяблеву оранку проводять комбінованими агрегатами у складі К-701 з ПТК-9-35 та ЦВР-3,5 або Т-150К з ПЛП-6-35 га ПВР-2,3. Пристосування ІІВР-3,5 та ПВР-2,3 використовують при необхідності для подрібнення грудок ґрунту, ущільнення верхнього шару та його вирівнювання. З цією ж метою можна комплектувати агрегати з кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6А, 2ККН-2.8 або КЗК-10. Рання зяблева оранка забезпечує підвищення врожайності проса на 2-1 ц/га.

Весняний обробіток ґрунту під просо передбачає ранньовесняне закриття вологи важкими боронами (БЗЗТС-1,0) під кутом до зяблевої оранки в два сліди на глибину 3-5 см. До сівби є можливість „поверхневими” обробітками очистити поле від бур’янів. Першу культивацію на глибину 10-12 см проводять через 10- 15 днів після закриття вологи, знищуючи при цьому хвилю пророслих бур’янів. Через два тижні поле культивують вдруге на глибину 8-10 см, знищуючи при цьому другу хвилю бур’янів. При сівбі в другій декаді травня таких поверхневих обробітків для знищення пророслих бур’янів можна провести три. В умовах ранньої і сухої весни глибина обробітку ґрунту при культиваціях має бути мілкою на 5-6 см. Для останнього обробітку (передпосівного) використовують комбіновані агрегати (РВК-3,6, ЛК-4, Європак, Компактор). Вони забезпечують високу якість підготовки ґрунту і створюють добрі умови для високої польової схожості проса. Глибина ходу розпушуючих лап при передпосівному обробітку має відповідати глибині сівби проса – 2-4 см.

Підготовка насіння.

Підготовку насіння до сівби починають відразу після збирання. Для захисту від пошкодження сажкою та іншими хворобами насіння протруюють такими препаратами: вітавакс, фундазол з нормою 2 кг/т. Доцільно додавати плівкоутворюючі речовини − КАКМС або ПВС.

Система удобрення.

Інтенсивна технологія вирощування проса потребує систему удобрення посівів. На формування 1 ц зерна і такої ж кількості соломи просо використовує 3,0-3,2 кг удобрення азоту, 1,3-1,5 кг фосфору, 2,0-3,4 кг калію, 1,0-1,3 кг кальцію. Коренєзасвоювальна здатність культури слабша, порівняно з іншими ярими зерновими, тому для одержання високих врожаїв зерна необхідно вносити добрива. Органічні добрива вносять під попередники, просо вико­ристовує їх післядію. Безпосередньо під просо вносити гній недоцільно, бо в ньому багато насіння бур’янів. Фосфорні і калійні добрива краще вносити під зяблеву оранку, азотні – навесні під першу культивацію або перед сівбою. Для одержання 45-50 ц/га проса орієнтовні норми мінеральних добрив такі:

для Лісостепу – N70-90Р45-60K45-60;

для Полісся – N70-90Р60-70K60-70.

Якщо мінеральних добрив внесли мало, їх вносять під час сівби з розрахунку 10-15 кг/га за поживною речовиною. Підживлюють азотними добривами (N20-30) на початку виходу рослини у трубку. При позакореневому підживленні дуже ефективно використовувати комплексне добриво кристалон, яке містить азотні, фосфорні, калійні, мінеральні добрива та 9 мікроелементів.

Способи сівби.

Сіють просо вузькорядним способом з шириною міжрядь 7,5 см сівалками СЗУ-3,6; рядковим з шириною міжрядь 15 см сівалками Кльон 4,5; СЗ-3,6; СЗА-3,6, СЗТ-3,6; широкорядним (45 см) способом буряковими сівалками ССТ-12А, ССТ-12Б, що обладнані спеціальними висівними пристроями СТЯ-23000. При широкорядному способі сівби є можливість з допомогою міжрядних розпушувань знищити бур’яни на посівах. Незважаючи на те, що просо має дрібне насіння, воно не боїться глибокої заробки в ґрунт. При достатній вологості ґрунту насіння загортають на глибину 2-4 см, а в посушливі роки і на ґрунтах легкого механічного складу на 5-7 см. Просо – культура пізніх строків сівби. При висіві проса у недостатньо прогрітий грунт, воно сильно забур’янюється швидше пророслими бур’янами. Сіють його при температурі ґрунту на глибину 10 см не нижче 12-15°С . У Північному Лісостепу і на Поліссі така температура ґрунту настає в першій або другій декаді травня; у Південному Лісостепу і Північно-Західному Степу – в третій декаді квітня та першій декаді травня.

Дуже важливо не допускати розриву у часі між передпосівним обробітком ґрунту і сівбою, щоб висіяти насіння у вологий його шар. Оптимальна норма висіву насіння при рядковому способі сівби для: Північного Лісостепу і Полісся − 3,7-4,0 млн. /га (28-30 кг/га); Центрального Лісостепу – 3,3-3,5 млн. /га (24-26 кг/га); Південного Лісостепу – 2,5-3,0 млн. /га (18-22 кг/га); Степу – 2,3-2,5 млн. /га (16-18 кг/га).

При широкорядному способі норму висіву зменшують на 3,5-4,0 кг/га для Степу і Південного Лісостепу, та на 5-7 кг/га для Центрального Лісостепу і Полісся. Якщо сіють вузькорядним способом, норму висіву збільшують на 0,5-0,7 млн. схожих зерен на 1 га.

Першим і важливим заходом догляду за посівами є коткування ґрунту вслід за сівбою з одночасним боронуванням легкими боронами. При цьому поліпшується контакт насіння з ґрунтом, краще поступає волога до посівного шару, підвищується температура. Все це сприяє дружньому проростанню насіння, на 1-2 дні прискорює з’явлення сходів. На 3-5 день після сівби проводять досходове боронування легкими боронами для знищення бур’янів у фазі “білої ниточки”. Післясходове боронування посівними боронами ЗБП-06А проводять у фазі кущіння, коли рослини добре укоріняться.

Боротьба з бур’янами на посівах проса найбільш ефективна при поєднанні агротехнічного та хімічного способів. Просо найменш чутливе до дії гербіцидів від появи сходів до закінчення кущення. На просі використовують такі препарати – агрітокс (0,7-1,7 л/га), діален 40% (2,0-1,0 л/га), лонтрел (0,2-0,7 л/га).

Проблема захисту від хвороб в основному вирішується шляхом протруювання зерна. Від шкідників (просяний комарик, попелиці) посіви захищають за допомогою Бі–58 новий (0,7-1,0 л/га).

Збирання врожаю.

Просо має тривалий період формування і достигання зерна. В зв’язку з тим, що сорти проса селекції ПДАА відносяться до скоростиглих сортів їх можна збирати прямим комбайнуванням, що дає змогу отримувати додатково зелену масу, сіно. При прямому комбайнуванні збирати просо необхідно коли 100 % зерен достигли. Після обмолоту зерна його необхідно пропустити через ОВС-2,1 два рази, а потім розділити на фракції на аеродинамічному сепараторі (САД-1,САД-5,САД-10) або на зерноочисній машині „Петкус”. При збиранні роздільним способом просо скошують у валки в період, коли на рослинах достигли 75-80 % зерен і закінчувати, коли достигло 80-90 % зерна. Висота скошування на валки – 12-18 см. Обмолочують валки через 3-5 днів, коли вологість зерна зменшується до 15-16 % і добре підсохне скошена маса. Очищене зерно підсушують і зберігають при вологості 13-14 %.

На допомогу товаровиробникам нами створено сорти ультраранньостиглого проса: | Полтавське золотисте | Золушка | Біла альтанка |

Сорт проса «Біла альтанка» має найбільшу масу тисячі зерен серед представлених сортів на ринку України —  до 10,6  грамів. Вдвічі крупніша зернівка від  сортів вітчизняної селекції!

Ви можете придбати елітне насіння проса полтавської селекції тут!