Головна » Статті » Зимостійкість сортів озимої пшениці

Зимостійкість сортів озимої пшениці

автор: Тищенко В. М., доктор сільськогосподарських наук, професор, Плій Ю., здобувач

На протязі 2-х років нами були проведені дослідження направлені на оцінку зимостійкості (за % перезимівлі) сортів пшениці озимої, які вирощувались на Полтавщині, як у загальних посівах, так і на насіннєвих ділянках по паспортизованим господарствам. Також був проведений спеціальний дослід в умовах селекційної ділянки Полтавської державної аграрної академії по оцінці зимостійкості сортів пропонованих для поширення.

Слід відмітити, що останні 2 роки (2010, 2011) були дуже сприятливими для оцінки зимостійкості тому, що в ці роки, в зимовий період, спостерігались: 2010 рік − довготривала, на протязі 60 діб льодова кірка, і одна відлига; а у 2011 році − дві зимові відлиги і наприкінці зими відмічено зниження температури майже до критичної. Такі складні метеорологічні умови зимового періоду сприяли тому, що для всіх сортів пшениці озимої сама природа надала об’єктивні умови по оцінці зимостійкості і ці роки можуть бути використані, як еталонні по рівню зимостійкості для кожного з сортів, а їх нараховується більше 150, які вирощуються в області.

Нами встановлено, що в Полтавській області на виробничих посівах збереглося (на 28.04.2010 року) – 76,1% площ озимого клина, а на насіннєвих ділянках по паспортизованим господарствам – 82,9%. В 2011 році (на 0.6.05) з 255057,86 тис га загинуло 8218,7 тис га.  Але це не свідчить про те, що всі сорти, після стресових умов перезимівлі, збереглися за результатами онтогенезу, до збирання врожаю. Велика частина з них (2010 р.) була перекультивована за зрідженістю та випадінням в кінці квітня на початку травня місяця, як наслідок пошкодження вузла кущення низькими теппературами в зимовий період або низького рівня зимостійкості.

Нами був розрахований рівень загибелі сортів різних наукових центрів за площами, які були висіяні восени 2009 року в області. Так, по 20 сортах озимої пшениці інституту фізіології, які займали площу 87850,2 тис. га загинуло 22696,2 тис. га, тобто 26,0%. Самий більший відсоток загибелі займали сорти – Циганка (55,2%); Володарка (44,9%); Фаворитка (43,8%); Колумбія (34,4%); Золотоколоса (28,6%); Богдана (23,3%); Ясочка (25,4%); Переяславна (19,0%); Перлина Лісостепу (17,6%). Були відмічені сорти, які загинули повністю – Новокиївська, і ті, що збереглися — Ятрань 60 (68га), Солоха (50 га), Добірна (87 га), Сонечко (329,9 га).

По сортах Селекційно-генетичного інституту, яких нараховувалось в озимому клині області 35, з площею посіву восени 77505,4 га картина перезимівлі сортів складалася таким чином. Нами для зручності аналізу всі сорти селекційно генетичного інституту групувалися за кількістю загинутих площ в середині кожного сорту по блоках. Перший блок — загибель була до 20% (13 сортів – с. Вдала, Знахідка одеська, Косовиця, Ліона, Одеська 267, Подяка, Селянка, Сирена одеська, Скарбниця, Вікторія одеська, Дальницька, Струмок, Годувальниця ); другий блок − 20-50% (9 сортів – Господиня, Застава одеська, Землячка одеська, Куяльник, Литанівка, Українка одеська, Ніконія, Панна, Пошана); третій блок – 50-60% (3 сорти – Антонівка, Писанка, Турунчук) і четвертий блок ті, що загинули повністю (4 сорти – Запорука, Благодарка одеська, Місія одеська, Алий парус).

 

Таблиця 1

Стан перезимівлі сортів озимої пшениці, пропонованих для поширення в умовах Полтавської області (2010р.).

 

Установа

Посіви

Було посіяно, га

Загинуло

га

%

Інститут фізіології рослин і генетики НААУ загальні

87850,2

22696,2

26,0

насіннєві

4160,8

981,3

23,6

Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН загальні

77505,4

18499,5

24,0

насіннєві

1486,8

363,5

24,4

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва загальні

14332,3

3267,0

23,0

насіннєві

530,0

0

0

Полтавська державна аграрна академія загальні

13132,0

17,33

13,0

насіннєві

584,0

68,0

11,6

Селекції Кочубей О.В. загальні

11403,2

2142

18,8

насіннєві

213,4

2,0

0,9

Всеросійський Науково-дослідного інституту зернових культур ім. І.Г. Каліненко загальні

10852,0

1981

18,0

насіннєві

134,0

10,0

7,5

Краснодарський Науково-дослідний інститут сільського господарства ім. П.П. Лук’яненка загальні

7238,1

1909,0

26,0

насіннєві

94,0

7,0

7,4

Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААН загальні

6998,0

1132,0

16,0

насіннєві

179,0

0

0

Інші загальні

29625,6

9000,6

30,4

насіннєві

962,3

324,5

33,7

 

Навесні 2010 року нами ретельно були проаналізовані насіннєві площі озимої пшениці у паспортизованих господарствах Полтавської області, що вирощувалась згідно виробничої програми (59 насінневих господарств). Площі по сортах були згруповані в три групи – перша група ті, що повністю загинули, друга група − збереглися і були у доброму стані і третя група стан після перезимівлі задовільний (ця група віднесена до ризикової групи).

За результатами проведених досліджень в Полтавській державній аграрній академії по оцінці зимостійкості 224 сортів пшениці озимої різного походження % перезимівлі у досліді становив 66,9% з лімітами варіювання від 0 (повністю загиблих) до 100% (що збереглись). В дослідах на малих ділянках, де підраховувались кількість рослин до перезимівлі та ті, що залишились на час відновлення весняної вегетації, відсоток перезимівлі по сортах майже співпадав з виробничими та насіннєвими посівами. Це свідчить проте, що зимостійкість обумовлена генотиповими властивостями кожного з випробуваних сортів. Нами виділені сорти пшениці озимої які мали високий рівень стійкості до умов перезимівлі і які сформували достатньо високий врожай на період збирання у 2010 році.

 

Таблиця 2

Середня врожайність сортів озимої пшениці наукових установ (по паспортизаваним господарствам), пропонованих для поширення (2010 р.).

 

Установа

Урожайність, ц/га ( по сортах наукових установ)

Ліміти варіювання,ц/га

Інститут фізіології рослин і генетики НААУ

26,1

18,0-52,0

Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН

30,6

15,3-48,9

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва

25,0

20,0-29,1

Полтавська державна аграрна академія

36,6

21,1-49,9

Селекції Кочубей О.В.

26,9

21,7-35,8

Всеросійський Науково-дослідного інституту зернових культур ім. І.Г. Каліненко

19,0

18,2-20,0

Краснодарський Науково-дослідний інститут сільського господарства ім. П.П. Лук’яненка

31,3

22,3-42,3

Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААН

30,3

21,1-48,0

Інші

27,5

20,0-46,2

 

У 2010 році урожайність по сортах озимої пшениці (наукових установ-оригінаторів) по паспортизованим господарствам Полтавської області складувалася в межах від 15,3 ц/га (с. Турунчук) до 52,0 ц/га (с. Колумбія). Висока врожайність, на складний по кліматичним умовам зимового періоду рік, спостерігалася по сортах озимої пшениці: – Господиня (45,0 ц/га), Землячка одеська (48,9 ц/га), Диканька (45,0 ц/га), Коломак 3 (45,0ц/га), Коломак 5 (49,9 ц/га), Косовиця (48,0 ц/га), Переяславка (48,0 ц/га), Сагайдак (47,5 ц/га), Трипільська (46,2 ц/га).

По науковим установам (табл.2) у 2010 році сама висока врожайність відмічена по сортах селекції Полтавської державної аграрної академії – 36,6 ц/га з лімітами варіювання від 21,1 до 49,9 ц/га (с. Сагайдак). Низький рівень урожайності спостерігався по сортах Всеросійського науково-дослідного інституту зернових культур ім. І.Г. Каліненко (19,0 ц/га), інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (25,0 ц/га) та інституту фізіології рослин і генетики НААУ (26,1 ц/га).

У 2011 році  по сортах озимої пшениці, пропонованих для поширення в умовах Полтавської області, загибель становила 10,7%. Найбільший відсоток випадіння мали сорти: – Актер (24,7 % – 897 га), Аналог (15,8 % – 288 га), Ареал ювілейний (54,8 % – 201 га), Варвік (44,3 % – 1789 га), Веста (12,8 % – 100 га), Дельфин (82,1 % – 320 га), Добірна (14,3 % – 124 га), Єсаул (14,5 % – 50 га), Місія одеська(20,5 % – 60га), Столична (36,2 % –100 га). Випадіння також спостерігалося по сортах – Вдала (134 га), Дріада (128 га), Єрмак (176 га), Землячка (100 га), Золотоколоса (521 га), Колумбія (372 га), Куяльник (240 га), Олеся (111 га), Подолянка (140 га), Пошана (100 га), Смуглянка (478 га), Фаворитка (342 га).

На підставі проведених досліджень нами установлено, що загибель окремих сортів пшениці озимої в умовах Полтавської області не була випадковою, а носила системний характер і не залежала не від району вирощування, не від господарства, а якщо спостерігалося випадіння, то воно було характерним, як для центральних, так і для північних і південних регіонів області і мало пряму залежність від генетичних особливостей кожного з вирощуваних сортів, тобто, по нашим дослідженням, зимостійкість сортів визначалась рівнем фотоперіодичної чутливості та видовженістю періоду яровизації. В більшості випадків загибель відмічалась у тих сортів у яких реакція до фотоперіоду була нейтральною і вони мали короткий період яровизації. Сорти озимої пшениці, які витримали екстримальні умови перезимівлі і сформували достатньо стабільний врожай, їх можна кваліфікувати як високоадаптивні сорти і ми пропонуємо їх для  широкого використання.

 

Використана література:

  1. Тищенко В.Н., Чекалин Н.М. Генетические основы адаптивной селекции озимой пшеницы. // Монографія. – Полтава. – 2005. – 243 с.
  2. Федоров А.К. (1975) Фотопериодизм и зимостойкость растений // Методы и проблемы повышения зимостойкости озимых зерновых культур.-М. — Колос. — С. 419-423.
  3. Мусич В.Н. (1983) Фотопериодическая чувствительность и морозостойкость современных сортов озимой пшеницы // НТБ ВСГИ. — № 2(48). — С. 21-24.
  4. Полтарев Е.М. (1969) Оценка растений озимых культур на зимо- и морозостойкость методом промораживания растений в пучках // Методы определения морозо- и зимостойкости озимых культур.-М. — С.16.
  5. Чекалин Н.М., Тищенко В.Н.(2001) Оригинальный способ оценки селекционного материала озимой пшеницы на зимостойкость // Управління онтогенезом рослин. Агроекологічний напрямок. — Наукові праці. — вип.2. – Полтава.-  „Верстка”.- С. 57-59.
  6. Моргун В.В., Логвиненко В.Ф., Улич Л.И., Кравец В.С.(2000) Зимо-и морозостойкость современных сортов озимой пшеницы // Физиология и биохимия культурных растений.-32.- №4.- С.225-260.