Головна » Статті » Технологія вирощування посівного гороху

Технологія вирощування посівного гороху

автор: Чекалін М.М., доктор біологічних наук, Тищенко В.М., доктор сільськогосподарських наук

джерело: Сорти сільськогосподарських культур селекції Полтавської державної аграрної академії // М.М.Чекалін, В.М.Тищенко

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ.            Горох посівний — Pisum sativum

Вимоги до температури.

Горох холодостійка, відносно мало вимоглива до тепла культура. Насіння починає проростати при температурі 1-2ºС. Проте біологічний мінімум для одержання дружніх сходів гороху становить 4-5ºС. При нижчій температурі сходи з’являються лише через 15-25 днів, знижується польова схожість та енергія росту рослин. З підвищенням температури до 10ºС насіння проростає швидше. Сходи з’являються за 5-7 днів. Вони можуть витримувати приморозки до мінус 5-7ºС. Стійкіші до морозів кормові сорти (пелюшки). Оптимальна температура для утворення вегетативних органів гороху – 12-16ºС, генеративних – 16-20ºС. Температура понад 26ºС негативно впливає на величину і якість урожаю.

Вимоги до вологи.

До вологи горох вимогливий. Для набубнявіння і проростання насінині потрібно 110-115%, а мозкових сортів до 150% води від його маси. Найкращі умови для росту складаються при випаданні 450-600 мм за рік, а вологість ґрунту становить 70-80% найменшої вологоємкості. У посушливі роки вегетація гороху може скорочуватись у півтора рази.
За посухостійкістю горох переважає боби, вику і люпин, але поступається сочевиці, нуту і чині. Незважаючи на те, що горох не відноситься до посухостійких культур, його можна вирощувати у відносно посушливих умовах. Це можливо завдяки глибокому проникненню добре розвинутої стрижневої кореневої системи. Транспіраційний коефіцієнт 400-600. Внесення фосфорних і калійних добрив скорочує витрати води на 6-10%.

 Вимоги до світла.

Горох – світлолюбна культура і належить до рослин довгого дня. Недостатня кількість світла дуже пригнічує його розвиток: стебла витягуються, вилягають, слабше розвивається коренева система, менше зав’язується плодів, зменшується врожайність. Фотоперіодична реакція гороху тісно пов’язана з спектральним складом світла. У світлі довгого дня переважають довгохвильові промені, що сприяють прискореному розвитку гороху, значно підвищують його врожай.

 Вимоги до ґрунту.

Горох – культура високородючих ґрунтів. Найвищі врожаї одержують на чорноземах, сірих лісових і окультурених дерново-підзолистих ґрунтах. Реакція ґрунтового розчину має бути нейтральною (рН 6,8-7,4). В ґрунті повинно бути достатньо гумусу, вапна, фосфору, калію та мікроелементів молібдену і бору. На важких, дуже щільних і кислих ґрунтах коренева система розміщується неглибоко, що сприяє пригніченню життєдіяльності бульбочкових бактерій. Такі ґрунти несприятливі для вирощування гороху.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ

Попередники

Будучи відмінним попередником для інших культур сівозміни, горох добре росте і дає високі врожаї після різних культур. Добрим попередником є озимі і ярі зернові. Горох висівають після удобрених просапних – кукурудзи, картоплі, цукрового буряка. Проте технології вирощування цукрового буряка, кукурудзи вимагають внесення високих доз азоту, що знижує роль гороху, як азот фіксатора. Горох може не формувати бульбочок, якщо його розміщувати після попередника, який залишає в ґрунті багато нітратів, зокрема після інтенсивно удобрених азотом цукрового буряка, кукурудзи, чорного пару. На Поліссі сіють після льону. У сівозміні горох можна висівати на тому самому місці не раніше як через 5-6 років. Це запобігає «гороховтомі» ґрунту, захищає від ураження кореневими гнилями, фузаріозом, нематодою, плодожеркою, бульбочковими довгоносиками тощо.
Горох не терпить монокультури. Непридатні в якості попередника для нього соняшник багаторічні бобові і злакові трави, зернобобові культури, однорічні трави з бобовим компонентом.

Обробіток ґрунту

Основний обробіток залежить від попередника. Після збирання зернових на полях, що забур’янені однорічними бур’янами, проводять лущення з допомогою ЛДГ-10 в два сліди на глибину 5-6 см. Якщо поле забур’янене кореневищними бур’янами, то проводять лущення лемішними лущильниками ПЛ-3-25А, ПЛП-10-25 та ПЛН-8-35 на глибину 10-12 см. При нестачі вологи в ґрунті застосовують обробіток важкими дисковими боронами типу БДТ-3, БДТ-7. Через 15-20 днів проводять зяблеву оранку на глибину 25-27 см. У Лісостепу та Степу найкращими строками оранки є кінець серпня перша половина вересня, у Поліссі – друга половина вересня-перша декада жовтня.
На сильно забур’янених полях (особливо багаторічними кореневищними бур’янами — пирій повзучий, гострець, свинорий) за допомогою лущень, повністю знищити бур’яни неможливо, тому необхідно застосовувати інші методи. Найефективнішим є внесення гербіцидів суцільної дії (раундап, ураган тощо) по стерні. Через 15-20 днів після пожовтіння і загибелі бур’янів проводять оранку на глибину 25-27 см.
При розміщенні гороху після просапних культур грунт не лущать, а одразу проводять зяблеву оранку на глибину 22-25 см. Після кукурудзи грунт двічі дискують у поперечних напрямах важкими дисковими боронами (БДТ-3, БДТ-7) на глибину 10-12 см і проводять зяблеву глибоку (25-27 см) оранку.
Від якості передпосівного обробітку ґрунту залежить енергія проростання насіння, польова схожість, дружність і одночасність росту рослин. Передпосівний обробіток починають з настанням фізичної стиглості ґрунту за допомогою культиватора КПС-4 в агрегаті із важкими боронами БЗТС-1,0 впоперек до оранки на глибину 8-10 см. При достатньому підсиханні ґрунту можна використовувати для передпосівного обробітку комбіновані агрегати з обов’язковою умовою, щоб їх розпушуючі лапи були відрегульовані на глибину не менше 8-10 см. Це потрібно для якісного глибокого загортання насіння. Розрив між передпосівним обробітком і сівбою не повинен перевищувати 1 годину.

Система удобрення

Горох має відносно невеликий вегетаційний період, слабо розвинену кореневу систему, тому потреба у поживних речовинах велика. Для формування 1 ц зерна і відповідної кількості соломи, гороху необхідно 3,5-5,5 кг азоту, 1,2-1,7 кг – фосфору, 2,5-3,5 кг – калію, 1,7-3,0 кг – кальцію, 0,5-1,3 кг – магнію. Горох вимогливий до родючості ґрунтів і добре використовує післядію органічних і мінеральних добрив. Також необхідно створити всі умови для ефективного засвоєння азоту з повітря. Важливим є внесення і гною на це поле за рік чи два до вирощування даної культури.
Фосфорно-калійні добрива теж краще вносити у більшій нормі (РК60-100) під попередник – буряк, кукурудзу, зернові тощо. Розміщення гороху на окультурених ґрунтах у сівозміні після удобрених попередників при вмісті доступних форм фосфору і калію більше 15 мг на 100 г ґрунту дозволяє одержувати 30 ц/га зерна і більше без внесення мінеральних добрив майже у всіх зонах вирощування.
Після малоудобрених попередників на ґрунтах з невисоким вмістом гумусу (менше 2%), а також низькому забезпеченні фосфором і калієм, вносять добрива в нормі Р40К4060К60 під оранку. Калійні добрива бажано вносити з меншим вмістом хлору.
Горох є азотфіксуючою рослиною, тому азотні добрива під нього не вносять. Засвоєння азоту з повітря починається у фазі 2-З листків. Невелику дозу його (20-30 кг/га д.р.) вносять лише у випадку, якщо під час сівби запаси нітратного азоту в орному шарі ґрунту менші, ніж 30 мг/кг.
Для покращення симбіотичної фіксації азоту необхідно застосовувати молібден, цинк і бор при умові, що в 1 кг ґрунту їх міститься менше 0,3 мг. Для цього використовують суперфосфат, збагачений цими елементами. Якщо суперфосфату немає, мікроелементи застосовують при протруюванні насіння (100г на 1 ц насіння), або обприскують посіви під час вегетації (150-300 г/га).
Особливо цінним є молібден, який впливає на симбіотичну азотфіксацію. Його вплив на врожайність прирівнюється до внесення 30 кг/га д. р. азоту. Молібден і бор покращують надходження азоту в рослини гороху, цинк сприяє засвоєнню рослинами калію і магнію. Підвищують врожайність гороху також мідь, кобальт та ін.

Підготовка насіння

Підготовка насіння до сівби починається одразу після збирання врожаю.Насіння очищають на машинах первинної очистки ОВП-20А, при потребі просушують. Навесні, перед сівбою підготовка насіння складається з трьох операцій: протруювання, обробка мікроелементами і бактеріальними добривами.
Для захисту від бактеріальних та грибних захворювань рослин, насіння протруюють хімічними препаратами. Найбільш ефективне завчасне протруювання – за 2-3 місяці до сівби. Протруєне насіння в день сівби обробляють бактеріальними добривами, поєднуючи з обробкою молібденом і бором. Протруйники «Фундазол» і «Максим» можна використовувати вдень сівби одночасно з ризоторфіном. Решта препаратів при поєднанні з бактеріальними добривами знищують бульбочкові бактерії, тому протруювання необхідно проводити не пізніше за 2-3 тижні до сівби, а обробляти ризоторфіном і мікроелементами в день сівби.
Насіння в день сівби змочують водою (2% маси) і обробляють ризоторфіном з розрахунку 0,2-03 кг на гектарну норму. Обробляють ризоторфіном у приміщенні, куди не потрапляють сонячні промені.
В Інституті фізіології рослин і генетики НАН України створено новий штам бульбочкових бактерій (263 Б), який сприяє утворенню бульбочок на 5-6 днів раніше, порівняно з іншими штамами, продовжує період активної азотфіксації, збільшує врожайність на 16-20%, вміст білка в зерні на 2-4%.

СІВБА

Способи сівби.

Кращим способом сівби гороху є звичайний з відстанню між рядками 15 см сівалками СЗ-3,6; СЗА-3,6; СЗП-3,6, а у зоні достатнього зволоження можна використовувати вузькорядні сівалки типу СЗУ-3,6, що забезпечують вузькорядний спосіб сівби.

Глибина сівби.

Горох добре переносить глибоке загортання насіння, оскільки не виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту. Для набубнявіння і проростання насінини необхідно ввібрати 100-120 % води від її маси, що в два рази більше, ніж у зернових культур. Верхній шар ґрунту часто пересихає, тому достатньо вологи для насіння забезпечується при глибокому загортанні. При мілкій сівбі, особливо у суху погоду, різко знижується польова схожість, гірше розвивається коренева система. Оптимальна глибина загортання насіння у більшості випадків становить 6-8 см. На важких запливаючих ґрунтах насіння загортають на 4-5 см. На легких ґрунтах або в умовах швидкого пересихання верхнього шару, глибину загортання збільшують до 8-10 см. В умовах достатнього зволоження при високій культурі вирощування гороху в останні роки рекомендується висівати насіння дуже мілко – на глибину 3-4 см. Мілке і якісне загортання насіння забезпечує ранні і дружні сходи, рівномірний розвиток рослин даної культури. Для цього необхідно тільки добре підготувати грунт, слідкувати, щоб частина насіння не залишалась на поверхні зовсім незагорнутою, одразу ж після сівби закоткувати поле. Проте при такій глибині сівби важко застосувати досходове та післясходове боронування, оскільки пошкоджується проросле насіння. Таку глибину сівби вибирають при хімічному способі знищення бур’янів.

Норма висіву.

Норму висіву встановлюють залежно від біологічних властивостей сорту і ґрунтово-кліматичної зони вирощування. Вона коливається від 0,8 до 1,4 млн. схожих насінин на гектар. У посушливих районах висівають насіння менше, у зоні достатнього зволоження більше. Рекомендуються такі норми висіву: Степ України – 0,9-1,0, Лісостеп – 1,0-1,2, Полісся – 1,1-1,4 млн/га. Якщо застосовують для знищення бур’янів гербіциди, норму висіву встановлюють меншу, а при проведенні досходовнх і післясходових боронувань збільшують на 10-15 %. Норму висіву в кг/га встановлюють залежно від крупності насіння. Орієнтовна норма висіву для дрібнонасінних (М10001000 – 200-250г) — 2,0-2,6 ц/га; крупнонасінних (М1000 >250г) – 2,6-3,0 ц/га.

Строки сівби.

Горох – культура ранніх строків сівби. Висівають його при настанні фізичної стиглості ґрунту одночасно з вівсом, ярою пшеницею та ячменем. Сходи гороху добре переносять весняні приморозки до мінус 5-7 °С. Чим раніше посіяти, тим більший урожай можна одержати. Запізнення із сівбою на 10 днів проти строків, у які можна починати польові роботи, знижує врожай на 5-8 ц/га.

Догляд за посівами.

Першим заходом догляду за горохом у посушливу весну і на пізніших посівах є післяпосівне коткування ґрунту гладкими котками. Це сприяє кращому контакту насіння з ґрунтом, підтягує воду до посівного шару ґрунту, підвищує схожість гороху і бур’янів. Вигідно одночасно з коткуванням провести боронування посівними боронами. Утворюється неглибокий мульчуючий шар ґрунту, який запобігає випаровуванню води і утворенню кірки. У наступному догляді за посівами важливого значення набуває боротьба з бур’янами. Найбільш простий і ефективний метод боротьби з ними – боронування посівів гороху. При одному досходовому та одному-двох післясходових боронуваннях знищується близько 60-80 % однорічних бур’янів.
Досходове боронування проводять через 4-7 днів після сівби, але не пізніше як за 3 дні до появи сходів гороху. У сприятливих умовах може знищуватися майже 80 % бур’янів у фазі білої ниточки. Не можна проводити боронування у момент появи сходів.
Післясходове боронування проводять у фазі 3-5 листків. Якщо післясходових боронувань два, то перше проводять у фазі 2-3 листків, коли рослини мають висоту 4-5 см., а вдруге посіви боронують у фазі 3-5 листків при висоті рослин 7-10 см. Щоб запобігти обламуванню рослин боронують вдень не раніше 11-12 год. в суху погоду, коли рослини втрачають тургор і менше пошкоджуються зубцями борін, а знищені бур’яни швидше підсихають. Використовують середні борони, які мають порівняно високі зуби і менше пошкоджують рослини. Кількість пошкоджених рослин не повинна перевищувати 10-12 %. Для цього боронування проводять впоперек до напряму сівби з швидкістю не більше 4-5 км/год. Горох добре переносить незначне присипання землею. Через 2-3 дні рослини самі звільняються від ґрунту і потім добре ростуть.
Горох сильно страждає під бур’янів. Урожайність може знизитися на 30-50%. У дощові роки чи в силу господарсько-організаційних причин не завжди є можливість провести боронування. Для знищення бур’янів у даному випадку використовують гербіциди. Найвищої ефективності у боротьбі з бур’янами досягають при поєднанні агротехнічного і хімічного способу. На посівах гороху можна використовувати гербіциди: Агритокс, Базагран, Гезагард, Дікопур, Дуал Голд, Пантера, Півот, Стомп 330, Фронтьер 900, Фронтьер Оптима, Фюзилад Супер 125 ЕС, Богун. Норми внесення, проти яких бур’янів застосувати і особливості застосування гербіцидів необхідно обов’язково звіряти з рекомендаціями на упаковці препарату.
У технології вирощування гороху важливе місце належить захисту від шкідників та хвороб. Сходи обробляють інсектицидами для захисту від бульбочкових довгоносиків. У фазі бутонізації посіви обприскують проти горохової зернівки (брухус), горохового комарика, горохової попелиці, плодожерки одним з наступних інсектицидів: Акцент, Альтекс 100, Базудин 600, Бі-58 новий, Карате, Ф’юрі, Фастак, Фуфанон. Горох уражується багатьма хворобами, серед яких найбільш поширені і шкодочинні кореневі гнилі, аскохітоз, борошниста роса, сіра гниль, іржа тощо. Вони порушують обмін речовин, знижують продуктивність рослин, погіршують насіннєву і кормову якість зерна.
Незважаючи на це, у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» зареєстровано тільки один препаратефективний для захисту рослин гороху в період вегетації від фузаріозу, аскохітозу, сірої гнилі фунгіцид фундазол з нормою внесення 1,0 кг/га. Зустрічаються літературні дані про використання фундазолу у боротьбі з кореневими гнилями. Для захисту від аскохітозу та пероноспорозу застосовують цинеб (2 кг/га), або суміш фундазолу (500 г/га) і цинебу (2 кг/га).

Збирання врожаю.

У відмінності від попередніх років, коли на полях України вирощували довгостеблові, полягаючі сорти і домінувало двохфазне збирання врожаю, із впровадженням у виробництво короткостеблових безлисткових сортів основним способом збирання гороху стало пряме комбайнування (однофазне збирання) при вологості зерна 15-17%. При необхідності (забур’яненість, висока вологість рослин та ін.) проводять десикацію посівів гороху за неділю до збирання (реглон, раундап, ураган).
Горох в Україні є основною зернобобовою культурою, важливим джерелом рослинного білку, одним з кращих попередників для зернових та інших культур у сівозміні, суттєвим елементом біологізації землеробства. Завдяки впровадженню в селекційний процес генетичних методів за останні 25 років архітектоніка рослини гороху різко змінилась у бік поліпшення його пристосування до сучасних технологій вирощування, особливо, до прямого комбайнування. Інтродукція в геном гороху генів, що контролюють стійкість до осипання насіння та вилягання стебла, стійкість до найбільш шкідливих хвороб, та генів, що впливають на загальне збільшення врожаю за рахунок перерозподілу пластичних речовин рослини на користь ії генеративної частини сприяли створенню комерційних сортів гороху інтенсивного типу. Надзвичайна нестабільність погодних умов в різні роки, особливо, в зонах Степу і Лівобережного Лісостепу України через періодичні посухи примушують селекціонерів більше уваги приділяти оцінці селекційного матеріалу гороху за його адаптивними властивостями. Грунтово-кліматичні зони України дуже різняться як між собою, так і в межах окремих зон за розподілом і кількістю опадів та температурою повітря під час вегетаційного періоду, за родючістю ґрунту, реакцією рН та ін.

Особливості насінництва безлисточкових сортів гороху

Як показали дослідження професора М.М. Чекаліна (1995) в сумісних посівах листочкових і безлисточкових сортів, перші володіють високою конкурентноздатністю по відношенню до інших. Так, при наявності у посіві короткостеблового безлисточкового сорту Норд високостеблових листочкових домішків в кількості 0,3 % без проведення сортової прополки кожний наступний рік доля домішок збільшується відповідно до 0,6; 1,3; 2,8; 5,8; 12,3%, тобто через 2 роки посів стає несортовим. Для запобігання цього явища, починають з розсадників первинного насінництва, включно Р1, Р2, супереліту, еліту і 1 репродукцію, проводити: а) ретельне віддалення листочкових рослин з посіву безлисточкового сорту, котре можливо починати з фази 7-9 листків і продовжувати до фази утворення бобів; б) додержуватися просторової ізоляції між посівами листочкових і безлисточкових сортів не менш 50 м для запобігання переносу пилку з одного сорту на другий личинками трипсів та іншими комахами.